Закон України “Про центральні органи виконавчої влади”

Прийняття довгоочікуваного Закону України “Про центральні органи виконавчої влади”, який уперше за історію української незалежності на рівні закону визначив види центральних органів виконавчої влади, їх систему та компетенцію.

У 2011 році прийнято Закон України “Про доступ до публічної інформації”, який визначив, що органи державної влади є “розпорядниками публічної інформації” і вимоги щодо надання інформації громадянам та юридичним особам такими суб’єктами. Відтак суттєвий крок було зроблено в напрямку підвищення прозорості діяльності органів виконавчої влади. Цим же Законом установлено заборону у відмові для розпорядників публічної інформації відмовляти в наданні таких відомостей.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України було затверджено “Концепцію розвитку електронного урядування в Україні”, якою було визначено принципи функціонування системи електронного урядування та її складових і встановлено порядок взаємодії органів публічної влади з громадянами за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій для належного забезпечення прав і свобод людини і громадянина.

У 2012 році прийнято Закон України “Про адміністративні послуги”, який уперше на законодавчому рівні визначив поняття таких послуг, установив чіткий порядок їх надання та відповідальність органів державної влади за неналежне надання/ненадання таких послуг

Суттєві зміни до законодавства

1 жовтня 2010 року оголошено рішення Конституційного Суду України щодо визнання неконституційним Закону України “Про внесення змін до Конституції України” № 2222 від 8 грудня 2004 р., що спричинило низку суттєвих подальших змін у законодавстві.

7 жовтня 2010 р.  прийнято Закон “Про Кабінет Міністрів України”.

9 грудня 2010 р. видано Указ Президента України “Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади”, відповідно до якого стара система центральних органів виконавчої влади, що складалася з міністерств, державних комітетів і центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом, припинила своє існування.

На зміну державним комітетам прийшли служби, агентства та інспекції, а кількість центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом було скорочено з двадцяти дев’яти до трьох. Змінено застарілий “галузевий” принцип класифікації органів виконавчої влади на функціональний, що більше відповідає світовим тенденціям і сучасним реаліям

Підготовка нормативної бази

Прийняття за основу проекту Концепції реформування публічної адміністрації на засіданні Національної Ради з питань державного управління та місцевого самоврядування при Президентові.

Прийняття першого Закону України “Про Кабінет Міністрів України”, прийняття двох редакцій Закону України “Про Кабінет Міністрів України” у 2006 та 2008 році.

Схвалення Розпорядженням Кабінету Міністрів України робочої групи з підготовки проекту Концепції реформування публічної адміністрації.

Активна діяльність Міністерства регіональної політики та будівництва щодо підготовки адміністративно-територіальної реформи

Становлення складових системи виконавчої влади

Уведення посад державних секретарів міністерств, скасування інституту державних секретарів міністерств, скасування урядових комітетів; запровадження посади Віце-прем’єр-міністра з адміністративної реформи, відновлення урядових комітетів; ліквідація посади Віце-прем’єр-міністра з адміністративної реформи. Період становлення складових системи виконавчої влади та “пристосування” таких елементів до реальних умов

Початок

Початок роботи в Комісії Верховної Ради над проектом Концепції адміністративної реформи, утворення Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи, схвалення Концепції адміністративної реформи Президентом, розробка теоретичних основ щодо проведення усіх складових адміністративної реформи